ПРОТОКОЛ №4

засідання нетрадиційної  педагогічної ради – конференції:

“Організація навчальної діяльності та захист творчих методик при викладанні предметів інваріантної складової»

 від 17.02.2016 року

Олександрівського НВК №3

 

Голова педради – Л.І.Литвин

Секретар   - Н.А.Береза

 

Присутні – 36

Відсутні -2

 

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

Організація навчальної діяльності та захист творчих методик при викладанні предметів інваріантної складової.

1. Розвиток критичного мислення на уроках історії.

Бабич Л.А.

2.Активізація пізнавальної діяльності учнів на основі новітніх освітніх технологій в процесі вивчення фізики і математики.

Береза Н.А.

3.Розвиток особистості засобами інтерактивного навчання.

Вихрист Н.В.

4. Роль бібліотеки в організації навчальної діяльності та  при викладанні предметів інваріантної складової

Лушпай Л.М.

5.Творчі методи навчання.

Подкопаєва С.В.

6.Розвиток спостережливості та творчості в ігровій ситуації на уроках фізичної культури.

Токаренко О.В.

7.Організація навчальної діяльності на уроках інформатики.

Щур В.О.

8.Творчі  методи навчання на уроках основ здоров´я

Закревська О.О.

    1. СЛУХАЛИ:

1. Розвиток критичного мислення на уроках історії

ВИСТУПИЛИ: Вчитель історії Бабич Л.А.,яка відзначила, що сьогодні серед невичерпного потоку інформації дуже важливо вміти вибирати головне, уміти перевірити отриману інформацію,виробити власний план щодо її практичної реалізації. Технологія критичного мислення передбачає необхідність навчити учня розумових операцій для того щоб він міг знайти власні шляхи розв’язання проблем і життєвих ситуацій.

Офіційними авторами та розробниками технології є американські вчені. Українські науковці О.Пометун, С.Терно ,К.Баханов розглядають проблему формування критичного мислення в контексті оновлення змісту освіти, упровадження освітніх технологій у вітчизняній школі. Вони вважають,що критичне мислення- це здатність людини чітку виділити проблему,яку необхідно розв’язати, самостійно знайти,обробити і проаналізувати інформацію,логічно побудувати свої думки, навести переконливі аргументи;бути відритим  до сприйняття думок  інших і одночасно принциповим  у відстоюванні своєї позиції.

До основних рис критичного мислення відносяться: вміння робити логічні висновки,приймати обґрунтовані рішення, вміти дати їм оцінку,спрямованість на результат.

Впровадження методів критичного мислення в процес вивчення історії поможе вчителю активізувати пізнавальну діяльність учнів,а розв’язання проблемних задач з історії сприятиме розвитку критичного мислення та формуванню вмінь приймати оптимальні рішення .Методика розвитку критичного мислення засновано на творчому співробітництві учня і вчителя,на розвитку в учнів аналітичного підходу до будь-якого матеріалу. Вона розрахована на постановку проблеми і пошуку його розв’язку.

Урок, на якому використовується методика критичного мислення, я поділяю на стадії:
     1) виклик;
     2)осмислення ;
    3) рефлексія.

На першій стадії актуалізуються  наявні знання учнів, визначаються цілі вивчення матеріалу,здійснюється  мотивація навчальної діяльності та формулюється проблемне(пізнавальне) завдання. Тут доцільно використати « мозковий штурм»,висунення різних версій щодо досліджуваного матеріалу.

Наприклад:                                

Метою етапу осмислення є розвиток творчого і критичного мислення,навичок самостійної роботи,пошукової діяльності.Відбувається основна змістова робота учня: пошук інформації,її опрацювання та осмислення.

На цьом етапі можливе використання різних форм,методів,прийомів роботи,а саме: складання таблиць,схем,тез,групова робота,робота з текстом підручника (читання тексту із зупинками,маркування тексту символами , «подвійні нотатки»),історичною картою,відео матеріалами,оформлення «Асоціативного куща»,»Гронування» тощо.

Наприклад:

На етапі рефлексії учні повинні осмислити вивчений матеріал і сформулювати власну думку, ставлення до досліджуваного матеріалу. Доцільне проведення дискусії,написання есе,використання методів «Займи позицію»,аргументації,визначення протилежностей та ін.

Наприклад:

Тематичне оцінювання здійснюється шляхом  есе – відповіді на проблемні задачі,тобто під час класної або домашньої роботи учні мають дати відповідь на проблемні питання,що були сформульовані на стадії «виклику».При цьому учні можуть користуватися будь-якими джерелами інформації,оскільки головним критеріями оцінювання є уміння знаходити,використовувати та інтерпретувати інформацію.

Наприклад:

До проблем і труднощів,які виникають у ході роботи з розвитку учнів критичного мислення можна віднести:стереотипність мислення учнів, орієнтацію учнів на репродуктивне навчання; страх самостійного мислення;обмеженість у джерелах інформації на уроці.

 2.СЛУХАЛИ:

Активізація пізнавальної діяльності учнів на основі новітніх освітніх технологій в процесі вивчення фізики і математики.

 

ВИСТУПИЛИ: Вчитель фізики Береза Н.А., яка відзначила ,що   на зламі епох нам, педагогам, доручено важливу справу - виховувати, навчати дітей, які житимуть у новому столітті. Значення такого виховання особливе, бо XXI століття ООН назвала "століттям Людини". Освітні процеси, що відбуваються зараз в Україні, потребують нового педагогічного мислення. Це глобальна проблема, бо від того, які освітні системи будуть запроваджуватись у навчально - виховний процес, які орієнтири у становленні особистості будуть прийняті, залежатиме майбутнє держави, нації, кожної людини зокрема. Сучасність вимагає від учителя особистісної віддачі: багато знань, праці, наполегливості та самосвідомості. Але без доброти, милосердя немає педагога, як немає його без любові і поваги до дитини - головного суб'єкта педагогічної діяльності. Ця любов повинна бути розумною, вимогливою і принциповою,  виходити з глибини душі та поширюватись на всіх учнів. Слід пам'ятати, що педагог існує для дітей, відчувати священний трепет перед кожною дитячою душею, не порушувати її світ. Тому і принцип моєї професійної діяльності: фізика для дітей, а не діти для фізики, а проблемою, над якою я працюю протягом останніх років є: «Активізація пізнавальної діяльності учнів на основі впровадження новітніх освітніх технологій на уроках фізики.»

    Сучасна шкільна освіта потребує суттєвого реформування, щоб виконати своє призначення у становленні розвитку пізнавальної активності і самостійності учнів на уроках фізики. Потрібно створити такі умови навчання, які сприяли б найбільш повному розвитку кожної особистості. І над цим питанням я працюю. Пізнавальна активність і самостійність виявляється в потребі й умінні учнів самостійно мислити, орієнтуватися в новій ситуації, самому бачити питання, задачу і знайти підхід до їх розв’язання, в умінні самостійно аналізувати складні навчальні завдання і виконувати їх без сторонньої допомоги. Основою розвитку пізнавальної діяльності є активний характер навчання. Тільки активна діяльність самого учня є запорукою його успішного розвитку. Саме ця проблема і є з найактуальніших на сучасному етапі розвитку школи. Я прагну розвивати пізнавальну активність і самостійність на уроках різних типів. У процесі пояснення нового матеріалу спрямовую роботу дітей так, щоб вони доходили висновків на основі порівняння нових знань з тими, що були здобуті раніше, засвоювали б узагальнення силою власного мислення, засвоювали, активізованого проблемним  питанням.

    Для розв´язання основних навчально-розвивальних завдань використовую класичні методи:

-для формування теоретичних знань,практичних умінь – шкільна лекція, пояснення, демонстрація, бесіда, самостійні та практичні роботи, експериментальні задачі;

-для розвитку мислення, пізнавального інтересу до предмета, пам´яті – метод проектів, дослідницький метод, інтерактивні методики.

        Актуалізацію здійснюю через систему запитань і задач, одночасно діагностуючи наявні знання, навички, вміння, усуваючи виявлені прогалини в них. Учні усно розв’язують задачі, а я записую результати на дошці. Якщо відповідь правильна, то інший учень пояснює, на основі якого теоретичного матеріалу виконане завдання.  При такій організації актуалізації опорних знань активно задіяні всі групи учнів. При цьому актуалізуються прийоми розумової діяльності. Знайти помилку в міркуваннях, зорієнтуватися на використанні якого теоретичного матеріалу вона допущена, сформулювати чітке запитання, що допоможе її усунути, усе це не меншою мірою сприяє розвитку логічного мислення, систематизації знань, розвитку  культури  мовлення.

    Основна мета роботи вчителя щодо активізації пізнавальної діяльності учнів – розвиток їх розумових здібностей. Досягнення цієї мети дозволяє розв’язати багато завдань навчання і забезпечити міцні та свідомі знання матеріалу, підготовити учнів до активної участі у виробничій діяльності, виробити вміння самостійно поповнювати знання, втілювати в життя науково-технічні рішення, освоювати нові спеціальності, дати вищим навчальним закладам добре підготовлених абітурієнтів, здатних творчо оволодівати обраною професією.
На мою думку можна виділити чотири основних аспекти цього питання:

1. Організація сприймання нового матеріалу учнями.
2. Використання доказових прийомів пояснення.
3. Врахування методологічних вимог і психологічних закономірностей.
4. Навчання роботи з підручником.
   Для успішного виконання цих завдань на допомогу приходять нові інформаційні технології навчання. Активізувати пізнавальну діяльність учнів у процесі вивчення матеріалу – це означає перш за все активізувати їх мислення, формувати мотиви навчання, прищеплювати учням інтерес до вивчення фізики. Наприклад, особливість фізичної науки, її красу можна розкрити під час закріплення теми «Тиск рідин і газів». Підкреслюю, що в основі всього вивченого матеріалу лежать два експериментальні факти:
- рідина або газ, що знаходяться в замкненій посудині, передають створений на них тиск в усіх напрямах однаково;
- рідина і газ мають вагу.
З цих двох фактів теоретично отримуємо таке:
1. Рідини і гази чинять тиск на дно і стінки посудини і на тіла, що розташовані в них.
2. Цей тиск залежить від густини рідини і висоти її стовпчика.
3. На тіло, занурене в рідину або газ, діє виштовхувальна сила, що дорівнює вазі рідини або газу в об’ємі зануреної частини тіла.
4. У сполучених посудинах однорідна рідина встановлюється на одному рівні.
5. Умови плавання тіл на поверхні і в середині рідини.
6. Існування атмосферного тиску.
Знання цих законів дозволило людям розрахувати і створити різні машини, прилади і технічні конструкції:

- Закон сполучених посудин використовується під час побудови шлюзів, водопроводів, гідравлічних пресів.
- Умови плавання тіл – для обчислення водотонажності суден, підіймальної сили понтонів, аеростатів.
- Існування атмосферного тиску-для побудови повітряних насосів, барометрів.
Для розвитку пізнавального інтересу на уроці фізики велике значення має демонстраційний експеримент. Демонстрація добре підготовлених і естетично оформлених дослідів завжди активізує пізнавальну діяльність учня на етапі вивчення нового матеріалу.

Активізація пізнавальної діяльності учнів під час закріплення нового матеріалу.

     Закріплення знань на практиці частіше за все здійснюється за допомогою осмислення, запам’ятовування, а також набуття учнями вмінь і навичок. Завдання це вдається розв’язати шляхом неодноразового відтворення учнями повідомлених їм знань і показаних способів діяльності, але цей метод сприяє формуванню відтворювального, а не творчого мислення. Можливості для активізації мислення під час закріплення знань дуже великі, оскільки в учнів є певний запас знань. В цих умовах методи активізації повинні бути спрямовані на те, щоб учень зумів самостійно відкривати нове в уже відомому і переконати в тому, що фізичні закони і явища набагато змістовніші, ніж це може здаватися при першому їх вивченні.

    Розв´язування й аналіз задач дають можливість зрозуміти й запам´ятати основні закони й формули фізики, дають уявлення про їхні характерні особливості й межі практичного застосування. Успіху у вивченні фізики сприяє здатність учня аналогічно мислити. Прояв справжньої творчості можливий на основі певних загальних методів, які потрібно поєднувати з конкретними особливостями окремих задач, надаючи їм конкретних форм. Кожна задача вимагає певних навичок аналітичного мислення, а іноді – здогадки, винахідливості. Збірка різнорівневих задач, що пропонується нижче, є результатом багаторічної діяльності. Кожного року вона оновлюється з урахуванням особливостей кожного класу, індивідуальних особливостей кожного учня.

   Організовуючи письмові самостійні та контрольні роботи прагну запропонувати реальний рівень вимог відповідно до навченості, створити умови для свідомого й самостійного вибору учнем рівня засвоєння навчального матеріалу, дати сильним учням змогу проявити свої творчі здібності.

     В основі активізації пізнавальної діяльності – адаптованість дитини до середовища, яке її оточує. Тому самостійні роботи проводжу не лише у вигляді розв´язування задач чи тестування, а й у вигляді виконання самостійних експериментальних завдань, дослідів, спостережень чи опису фізичних явищ, які спостерігаються в природі.

        Головна мета діяльності вчителя — створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини, дати можливість кожному вихованцю відчути радість досягнення успіху, усвідомлення своїх здібностей, віри у власні сили.

За словами В.Сухомлинського, дитина весь час знаходиться в стані самопізнання, самоутвердження, самовдосконалення, їй хочеться показати себе, утвердити свою волю, кмітливість, У фізиці таким моментом можуть бути власні результати навчально - пізнавальної діяльності, розвиток розумової культури, інтелекту, особистісних якостей. Тому учителеві слід добирати кожного уроку потрібні задачі, щоб спонукати дітей до творчого мислення. У своїй роботі я намагаюсь не пропустити жодної можливості розв’язати одну і ту ж задачу різними способами. Пропоную учням такі інтерактивні методи як  «Закінчити фразу», «Доміно», «Третій зайвий». Приділяю багато уваги на уроках формуванню умінь описувати фізичні процеси за допомогою графіків. Наприклад, графіки нагрівання і плавлення речовин, вольт – амперні характеристики приладів та інші змушують учня глибше зрозуміти суть фізичного процесу.

    Я, як і кожен вчитель, постійно в пошуку. Шукаючи відповідь на запитання, як допомогти невстигаючим учням і не загубити  обдарованих дітей, як створити умови для самоорганізації кожного учня, доходиш висновку, що в умовах загальноосвітньої школи в рамках одного класу це зробити дуже важко, але можливо в певній мірі.

         Чому я обрала цю тему? Проблема розвитку здібностей постала переді мною декілька років тому, коли виникло питання, куди піти навчатися кращим учням школи, у тому числі й моєму синові.

     Пройшло декілька років. Я бачу успіхи своїх учнів і перші невдачі. Вчаться ніби з інтересом, прагнуть до знань, але багато у чому їм не вистачає навичок самостійної роботи, відповідної установки. Це змусило мене по-новому підійти до викладання свого предмета, шукати індивідуальні підходи у роботі зі здібними дітьми.

Індивідуальну роботу зі здібними учнями треба починати вже на перших уроках вивчення фізики. Оскільки джерелом знань є підручник, то включаю роботу з підручником. Для розвитку самоконтролю привчаю систематично відповідати на контрольні запитання, що є після кожного параграфа. Навчаю їх усвідомлено коментувати кожен свій крок науковою мовою. Даю практичні завдання: визначити швидкість іграшкового автомобіля, маючи секундомір і лінійку. Часто доручаю про­контролювати іншого учня. Так, при вивченні теми «Електричне коло. Струм у металах» окремі учні складають електричні кола за вказаними схемами, інші перевіряють їх. У результаті учень контролює і себе, й іншого.Чим частіше учень стикається з невизначеністю (необхідністю діяти в невизначених ситуаціях), тим краще розвиваються його здібності. Намагаюся створити для здібних учнів такі ситуації на уроці. Вивчаючи тему «Питомий опір. Розрахунок опору провідників» у 9 класі, здібним учням даю два мідні провідники і штангенциркуль. Учні повинні визначити, у скільки разів опір одного провідника більший, ніж іншого.

     Здібні учні задоволені тим, що вчитель підбирає спеціально для них задачі. Під час розв'язування вони спілкуються між собою, відбувається обмін знаннями, досвідом. Діяльність, яка приносить успіх і задоволення учневі, стає для нього неабияким чинником розвитку. Саме вчитель має постійно стимулювати в учня прагнення піднятися вище того, що вже ним досягнуто. І в той же час сприятливе спілкування учня з учителем і учнів один з одним створює багатогранну гаму стосунків, перетворює процес навчання в духовну потребу. Одна справа, коли дитина працює окремо, інша — коли учні виконують певні завдання взаємовідповідально, підпорядковують свою діяльність інтересам групи, колективу. Ось чому сучасний урок вимагає від учителя оптимального поєднання індивідуальної, групової і колективної форми організації навчальної діяльності учнів.

 

     На уроках фізики використовую технологію навчання як дослідження. Вивчення нового матеріалу починаю з демонстраційного експерименту, пропоную учням до виконання експериментальні задачі. Так на уроці в 10 класі  «Властивості поверхні рідини. Капілярні явища.» вивчення нового матеріалу здійснюється на основі шести дослідів, після виконання яких учні формулюють основні теоретичні положення.

     Із своєї практики дійшла висновку, що необхідною умовою досягнення всіма учнями бажаних результатів навчання є проведення групових та індивідуальних консультацій. Проведення останніх потрібно планувати завчасно, відповідно до особливостей засвоєння знань, складності формування умінь та навичок з конкретної теми програми та індивідуальних особливостей класу. Своєчасне усунення недоліків у засвоєних знаннях, навичках, уміннях учнів сприяє закріпленню раніше сформованих знань та готує до успішного формування нових.

Гармонійний розвиток особистості неможливий без виховання її творчої активності. Що ж таке творчість? Творчість — це вроджена властивість людини. Кожна людина має певні творчі задатки. Але здатність до творчості ще не означає саму творчість. Ніщо так не перешкоджає людині творити, як невіра у власні сили. Наше завдання — помітити в дитині творчі здібності і допомогти розвивати їх.         Розвитку індивідуальних здібностей  творчих особистостей сприяє система  позакласної роботи. Кожного року намагаюсь залучати здібних учнів до роботи фізичного гуртка, де розв’язуються цікаві, олімпіадні задачі, а також програмові, які викликають труднощі при розв’язуванні. Справжнім святом у школі стало проведення Всеукраїнського фізичного конкурсу «Левеня». Мої вихованці працюють над індивідуальними творчими проектами, Займають призові місця у районному конкурсі «Інтелектуальні надії»

    Ось уже протягом десяти років керую методичним об´єднанням вчителів фізики Олександрівського району, на діагностичній основі планую його роботу, беру участь в обласних семінарах, допомагаю в роботі молодим вчителям. Плануючи роботу МО, ставлю за мету розкрити творчий потенціал кожного вчителя фізики

Не існує методики нової чи старої. Є авторська методика конкретного вчителя. Над її удосконаленням вчителю доводиться постійно працювати, відшліфовуючи своє вміння успішно озброювати учнів знаннями, активізувати їхню думку, вчити мислити, виховувати любов і потяг до знань, до постійного самовдосконалення.

 

 3.СЛУХАЛИ:

 Розвиток особистості засобами інтерактивного навчання.

 

ВИСТУПИЛИ:  Вихрист Н.В. ,вчитель початкових класів, яка відзначила,що                                                          зважаючи на актуальність проблеми необхідності запровадження в навчально-виховний процес нових освітніх технологій, мною було розпочате активне використання інноваційних технологій, що, на мою думку, має сприяти підвищенню рівня сформованості навчально-організаційних умінь та навичок, розвинути навчально-інтелектуальні та творчі здібності, пошуково-дослідницькі вміння та навички, допоможе виховати громадянську позицію, ініціативність, наполегливість, уміння планувати свою діяльність, оволодіти навичками рефлексії. Використання інтерактивних методів навчання сприяє також формуванню та розвитку комунікативно-інформаційної компетентності учнів. Адже необхідність формування школою ключових компетентностей відзначена в концептуальній модернізації вітчизняної освіти. У практичній діяльності використовую спеціальні методи та методики, спрямовані на забезпечення інтересу учнів до навчання, підвищення їхньої відповідальності у навчанні. А саме:

- Уроки будую так, щоб учень був суб`єктом навчальної діяльності

- Активно використовую інноваційні технології як у навчальній, так і у виховній діяльності.

- З метою формування комунікативно-інформаційної компетентності учнів широко використовую різноманітні творчі вправи на розвиток словотворчості, уміння комбінувати, уміння шукати аналоги.

- Підбираю ігрові технології, які можна використовувати як на уроках навчання грамоти, так і на уроках української мови, читання, математики, природознавства тощо.

- Систематично застосовую завдання, спрямовані на вдосконалення психічних процесів учнів.

- Урізноманітнюю структуру уроку і методи роботи, враховуючи індивідуальні особливості учнів, їхні інтереси. Для цього створюю нетрадиційні уроки, які дають змогу виявляти нетрадиційне мислення і здатність до нестандартних рішень.

- Впроваджую проектні технології, основне завдання яких – озброєння дитини інструментарієм для вирішення проблем, пошуку та досліджень у життєвих ситуаціях.

- Залучаю батьків до участі у навчально-виховній діяльності.

Працюючи з інноваційними технологіями, я помітила, що мої учні завжди готові працювати разом та отримують задоволення від такої взаємодії на уроці. Але через невміння узгодити свої дії з діями інших, швидко втрачають інтерес до цієї роботи. Щоб підтримати і розвинути зацікавленість до різноманітних форм групової роботи учнів, насамперед, навчаю спілкуванню і співпраці. Учні початкових класів за домінуючим каналом сприйняття інформації переважно є «діячами». Вони сприймають у повному обсязі ту інформацію, яку отримують через дії і тактильні відчуття. Тому інноваційні методи та вправи є найкращим шляхом заохочування дітей до спілкування, співпраці.

Отже, на мою думку, сучасна педагогіка характеризується переосмисленням й зміною багатьох поглядів і підходів, відмовою від деяких усталених традицій та стереотипів. Сьогодення потребує від педагога-практика високого професіоналізму, володіння сучасними технологіями навчання і виховання, бажання та вміння постійно вчитися й самовдосконалюватися, творчого підходу з одного боку й деякої прагматичності та раціоналізму з іншого.

Інноваційні методики мають багато переваг:

- у роботі задіяні всі діти класу;

- учні вчаться працювати у групі (команді);

- формується доброзичливе ставлення до опонента;

- кожна дитина має можливість пропонувати свою думку;

- створюється «ситуація успіху»;

- за короткий час опановується багато нового матеріалу;

- формуються навички толерантного спілкування, вміння аргументувати свою точку зору, знаходити альтернативне рішення проблеми тощо.

Саме інноваційні методи дають змогу створювати навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюються одночасно, а це надає змогу учням формувати характер, розвивати світогляд, логічне мислення, зв`язне мовлення; формувати критичне мислення; виявляти і реалізовувати індивідуальні можливості. При цьому навчально-виховний процес організовується так, що учні шукають зв`язок між новими та вже отриманими знаннями; приймають альтернативні рішення, мають змогу зробити «відкриття», формують свої власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів; навчаються співробітництву.

4.СЛУХАЛИ:

 Роль бібліотеки в організації навчальної діяльності та  при викладанні предметів інваріантної складової

 

ВИСТУПИЛИ: Лушпай Л.М., бібліотекар, яка відзначила, що у час новітніх технологій та сучасного прогресу роль та значення книги в житті людини відійшли на другий план. Молоде покоління віддає перевагу комп’ютерним іграм, мережі Інтернет, телефонам, смартфонам і т.і. Діти не бачать необхідності у книзі та читанні. Кількість читачів у бібліотеках значно зменшилася. Тому перед бібліотекарями вцілому, а особливо перед шкільними, постає завдання: підвищити рейтинг книги та популяризувати це вічне джерело знань.

    Адже»Розумна, натхненна книга нерідко вирішує долю людей». Так говорив великий педагог В.О.Сухомлинський. Бібліотекар повинен донести до дитини, що книга – це читання, пізнання, розвиток, виховання та навчання.

     Книга дає нам розум і можливість пізнати світ, розвиває лексичний запас слів, з неї ми черпаємо мудрість, будуємо місток між минулим через сучасне в майбутнє, це історична та культурна спадщина нашого народу.

      Традиційні види роботи вже не є актуальними, тому у своїй роботі звертаюсь до нових форм і методів.

      Оскільки бібліотека є безпосереднім учасником організації навчально-виховного процесу, то вбачаю за необхідним застосовувати в роботі такі види як інформаційні хвилинки, інтегровані уроки, проектну діяльність, заочні мандрівки і т.д.

     Шкільна бібліотека – це яскравий маяк у величезному освітянському океані, до якого поспішають читачі, щоб доторкнутись до потаємних глибин мистецтва і дістати невідомі для них перли мудрості і минулих поколінь.

 

5.СЛУХАЛИ:

Творчі методи навчання.

ВИСТУПИЛИ: Подкопаєва С.В., вчитель початкових класів, яка відзначила, що методи навчання: 

- з боку вчителя - це різноманітні спроби, які допомагають учням засвоїти програмний матеріал, сприяють активізації навчального процесу,

- з боку учнів - це набуття навчальних компетентностей.

 

  Метод - мистецтво вчителя спрямувати думки учнів у потрібне русло та організувати роботу за планом. У структуру методу входять зміст навчання, шляхи досягнення мети, активність учнів, методичні прийоми, мета, способи, завдання, інструменти, засоби, правила, педагогічна майстерність учителя.

   Метод - це головний інструмент педагогічної діяльності, лише з його допомогою виробляється продукт навчання, здійснюється взаємодія вчителя й учнів.

Однією з груп методів є методи стимулювання й мотивації навчально-пізнавальної діяльності. До них належать і творчі методи навчання або методи стимулювання інтересу до навчання: використання пізнавальних ігор, цікавих пригод, гумористичних уривків, перегляд навчальних телепередач.

   Розвиток інтересу в учнів - це засіб активізації навчання, що сприяє кращому засвоєнню знань. Цікаво учням - цікаво з ними і вчителеві. Байдужість у навчанні негативно впливає на всіх учасників навчального процесу;

   Пізнавальні ігри як метод набувають великого значення для стимулювання та формування інтересу до знань.

Я вважаю, що в початкових класах діти можуть навчатися успішно, якщо процес їхнього навчання будувати нетрадиційно, з урахуванням особливостей даного віку.

В основу моєї роботи покладено такі ідеї:

1.   Навчання буде легким, якщо виклад матеріалу стане для дітей цікавим.

2.    Урок в початкових класах повинен бути насиченим практичною діяльністю і наочністю.

Пам'ятаючи, як свого часу В.Сухомлинський наголошував, що "між рукою і мозком — багато зв'язків, які діють двосторонньо — рука розвиває мозок, творячи його мудрість; мозок розвиває руку, роблячи її інструментом творчості...", на уроках практикую різні творчі методи і прийоми.

1. «Коло друзів».

  Діти разом з учителем стають у коло і залежно від завдання висловлюють свої позитивні думки: добрі побажання товаришам, називають їхні гарні риси, тощо.

2. «Сигнальники».

   На уроках української мови та читання практикую вправи, де потрібно розділити речення на слова, текст — на речення, записати, розшифрувати, зримувати, словесно розмалювати, скласти розповідь за поданим початком, кінцівкою, назвою; скласти «Мовне лото», гру «Сигнальники». Коли  учні різнокольоровими сигнальними фішками показують своє відношення до того чи іншого героя твору, визначають риси його характеру, вправляються у визначенні роду і числа іменників.

   Щоб підтримати інтерес до читання, впроваджую різноманітні форми уроків: урок-гра, урок-змагання, урок-казка, урок-подорож.

З метою активізації пізнавальної діяльності, на уроках застосовую елементи інтерактивних технологій такі як «Мозковий штурм», «Мікрофон», творчі проблемні завдання, робота в групах, робота в парах. Добре актуалізують пізнавальну діяльність індивідуальна робота, фронтальна робота, використовую також творчі завдання, що забезпечують розвиток тих здібностей і якостей, які перебувають у стадії формування.

3. «Мікрофон».
Метод «Мікрофон» дає змогу кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.
   Уявіть, що у вас в руках мікрофон і саме вам потрібно висловити думку. Тому інші учні не можуть говорити, кричати з місця, оскільки право говорити має тільки той, у кого «символічний» мікрофон.

4. Уроки мислення серед природи.

У своїй роботі приділяю велику увагу розвитку сприймання, фантазії, мислення, словесної творчості. Вічним джерелом дитячого розуму, фантазії, словесної творчості можна вважати природу. Це - не просто цікаві, захоплюючі прогулянки. Це уроки мислення під блакитним небом. Спостереження за природою дають багатий матеріал для розширення, уточнення словесного запасу, розвитку мовлення. На уроках читання, розвитку мовлення, спостерігаючи за природою, навколишнім світом, знаходили дивне, казкове у звичайному. Учні залюбки складали казки.

Вчу дітей аналізувати свої відповіді, оцінювати їх ("Чи була моя відповідь повна?", "А що можна було сказати ще?", "Чи правильно я відповідала?", "Де припустилася помилки?").

Під час занять допускаю пряме спілкування між дітьми, дозволяю перемовлятися, обмінюватися думками, що сприяє розвиткові самоповаги, формує почуття особистої гідності.

   Для підтримання інтересу дітей, активності їхнього мислення і вольових зусиль завжди відзначаю не тільки тих, хто був найактивнішим, а й тих, хто старанно працював, охайно писав у зошиті, знайшов вдалу відповідь на запитання, придумав цікаве завдання до прочитаного. Стимулює роботу учнів, розвиває їх творчі здібності робота в групах, парах. Виходячи з мети уроку, роботу в групах організовую по різному, сильні учні, сильні - слабкі. На уроках використовую засоби взаємозворотного зв'язку: віяла, сигнальні фішки, планшети. Будуючи уроки, намагаюся, щоб результат досягався не будь-якою ціною, а поєднувався з розвитком пізнавальних можливостей і потреб дитини, щоб виконавська діяльність підпорядковувалась творчій.

 

6.СЛУХАЛИ:

Розвиток спостережливості та творчості в ігровій ситуації на уроках фізичної культури

ВИСТУПИЛИ: Токаренко О.В., вчитель фізичної культури,яка відзначила слідуюче.

Учні у школі малорухомі, адже тривалий час проводять у сидячому положенні, їхні органи і системи життєдіяльності втрачають здатність правильно функціонувати.

Гра включає всі види природних рухів: ходьбу, біг, стрибки, метання, лазіння, вправи із предметами, а тому є незамінним засобом фізичного виховання дітей. Світ ігор дуже різноманітний: рухливі, сюжетні, народні, рольові, спортивні, імітаційні, командні, групові, ігри-естафети, ігри-конкурси, ігри-забави, ігри-змагання тощо.

Народна педагогіка вимагає, щоб батьки, вчителі, вихователі піклувались про фізичний розвиток дитини, всіляко заохочували її до рухів. «Як дитина бігає і грається, так її здоров'я усміхається», стверджує прислів'я. Чим більше дитина рухається, тим краще росте і розвивається.

Найкращими «ліками» для дітей від рухового «голоду» є рухливі ігри.

Цінність ігрової діяльності в тому, що вона враховує психолого-педагогічну природу дитини, відповідає її потребам та інтересам. Гра формує навички соціальної поведінки, специфічні системи цінностей, орієнтацію на групові та індивідуальні дії, розвиває стереотипи поведінки в соціумі.

Ігри на уроках фізкультури та в режимі навчального дня використовуються для гармонійного поєднання розумових, фізичних та емоційних навантажень, загального комфортного стану.

Говорячи про вплив гри на розумовий розвиток, варто відзначити, що вона змушує мислити найбільш економічно, миттєво реагувати на дії суперника і партнера. Гра розвиває, так звану, внутрішню мову і логіку, втамовує емоції. Користь рухливих ігор, в які можна грати без спеціальної підготовки, у будь – якому віці, так як у них відсутня складна техніка і тактика, а правила можна змінювати за бажанням, є беззаперечною. Рухливих ігор багато, вони різноманітні, зручні тим, що учасник сам регулює навантаження у відповідності до своїх можливостей, що дуже важливо для здоров’я.

Ось чому рухливі ігри є дійсно масовими, загальнодоступним засобом фізичного і морального виховання дітей і підлітків. Школярі під час навчального процесу малорухомі, їхні органи і системи життєдіяльності втрачають здатність правильно функціонувати. Вихід – потрібно частіше залучати їх до рухливої гри, проводити естафети, які сприяють покращенню настрою і зміцненню здоров'я, проводити спортивні вечори.Результати гри – радість та емоційний підйом. Позитивна емоція творчості – найважливіший фактор оздоровлення.

У молодших класах найбільш актуальним є застосування сюжетно-рольових ігор. Так як мислення дітей молодшого шкільного віку є образним і предметним, то сюжетні ігри надзвичайно сприяють розвитку творчої уяви та вихованню особистісних якостей. Сюжетно-рольові ігри сприяють розвитку мислення формування характеру, розвитку волі, моральних якостей, фізично зміцнюють дитину, створюють емоційний настрій на позитивну навчальну діяльність.

 

7.СЛУХАЛИ:

Організація навчальної діяльності на уроках інформатики.

 

ВИСТУПИЛИ: Щур В.О., вчитель інформатики, який повідомив, що формування компетентностей учнів зумовлене не лише реалізацією відповідного оновленого змісту освіти, а й пшуком адекватних методів та технологій навчання. Свою роботу я спрямовую на реалізацію основної групи компетентностей, які дає можливість реалізувати предмет інформатика: соціальну, полікультурну, комунікативну,інформаційну, саморозвитку та самоосвіти, продуктивної творчої діяльності.

У своїй роботі практикую такі методики навчання інформатики:

1.  Вивчення інформаційних технологій не має бути зведене до засвоєння конкретних нових засобів інформаційних і комунікаційних технологій.

2.  Необхідною передумовою засвоєння інформаційних технологій є попереднє вивчення питань будови, видів, властивостей, форм подання інформації, способів її запису, алго­ритмів її перетворення, що розглядаються в курсі інформатики.

  3. При вивченні інформаційних технологій, учні з одного боку, повинні одержати розвиток і конкретизацію всі основні змістові лінії курсу інформатики (інформації, подання інформації, інформаційних процесів, алгоритмів, моделювання, інформаційних техно­логій, телекомунікацій), з іншого боку, ці змістові лінії є науковою основою досліджува­них інформаційних технологій.

Я вважаю, що серед завдань навчання інформатики основними є підвищення рівня викладання предмета, спрямування його на формування в учнів комп’ютерної грамотності, показ практичного застосування  набутих знань в основних галузях виробництва, удосконалення методів навчання, навчання учнів самостійної роботи над підручником, підвищення ефективності основної форми навчально-виховного процесу – уроку.

Успішне виконання цих завдань багато в чому залежить від того, як буде підготовлений урок і як його проведе вчитель. Тому завжди починаю свою роботу з розробки календарно-тематичних планів для кожного класу, під час якої продумую і планую які форми і методи навчання будуть використовуватись під час вивчення тої чи іншої теми. Під час поурочного планування  визначаю оптимальні шляхи реалізації основних функцій: освітньої, розвиваючої, виховної.

Згідно вимог програми, працюю над виробленням в учнів практичних навичок, а саме:

-        навички роботи з пристроями введення - виведення інформації

-        програмним забезпеченням загального та навчального призначення: редакторами текстів, графічними редакторами, електронними таблицями, системами управління базами даних

-        інформаційно - пошуковими системами

-        навичок складання, описування та реалізації головних алгоритмів і програм з використанням засобів навчальної алгоритмічної мови та реальних мов програмування

-        працювати із засобами операційної системи.

При роботі з технікою розвиваю й творче мислення, бажання цікаво, нестандартно реалізовувати свої завдання, зокрема, при створенні презентацій, роботі з програмою Microsoft Word, Microsoft Excel, тощо.

Для вивчення сучасного програмного забезпечення  розробив систему практичних робіт та тематичних атестацій.

Сучасне життя потребує від учня, що закін­чив школу, практичного застосування знань, отриманих у школі. Тому таким актуальним є перехід від компетентності (просто знань) до компетенцій (знань і умінь застосовувати їх у житті). Швидкий темп зміни сучасних інфор­маційних технологій не дозволяє навчити фа­хівця раз і на все життя, тому сучасні фахівці в області інформаційних технологій змушені впродовж життя постійно займатися самоосві­тою. Перед школою на сучасному етапі вини­кає найважливіша задача — формування інформаційної компетентності, тобто учитель узагалі, а вчитель інформатики особливо, зо­бов'язаний навчити школярів творчо працю­вати з інформацією — здобувати, аналізувати, творчо використовувати в практичній діяль­ності. Аналізуючи свій педагогічний досвід у цій сфері, можу констатувати, що для підвищен­ня ефективності навчання на уроках інформа­тики варто розумно комбінувати як традиційні інтерактивні форми і методи, так і (що особли­во важливо саме на уроках інформатики) новітні інноваційні методи, що використову­ють сучасні інформаційні технології.

Досвід роботи переконує, що використання комп'ютера є важливим засобом унаочнення навчального процесу, підвищення зацікавленості учнів навчанням, розвитку творчих здібностей та пізнавальної активної самостійності, розвитку алгоритмічного мислення, формування інформаційної культури.

     Я  розумію, що активні методи навчання спрямовані насамперед на розвиток в учнів самостійного мислення та здібності розв’язувати різні життєві задачі. Основні методи навчання і виховання, які застосовую в роботі, це: аналіз конкретних ситуацій, “мозкова атака”, тематична дискусія, ігри, „мікрофон”, тощо.

Велику увагу приділяю здійсненню диференційованого підходу до викладання предмета. Технологія диференційованого навчання, яку використовую, базується на поділі учнів в класі на 3 індивідуально-типологічні групи за темпом навчання, рівнем навченості, пізнавальної активності та самоорганізації, забезпеченні провідної ролі методу самостійної роботи на уроці.

Обираю триєдину мету кожного уроку, яку чітко реалізую протягом його проведення. Перед початком вивчення теми ознайомлюю учнів з планом її вивчення, з програмовими вимогами, з типовими завданнями, які виносяться для тематичної контрольної роботи. Намагаюсь будувати гнучкі структури уроків, під час проведення яких використовуються різні види робіт, що чергуються з обліком продуктивності праці учнів. Також використовуються різні види опитування учнів: усне, тести, комп’терні тести, самостійні роботи, практичні роботи тощо. Практикується проведення уроків з використанням активних та інтерактивних методів навчання, проблемно-пошукових ситуацій. Також використовую наочність, дидактичний та роздатковий матеріал, що сприяє кращому засвоєнню учнями нового матеріалу. Раціонально поєдную індивідуальні, колективні та групові форми роботи на уроці.

 

8.СЛУХАЛИ:

Творчі  методи навчання на уроках основ здоров´я.

 

ВИСТУПИЛИ: Закревська О.О., вчитель основ здоров’я, яка повідомила слідуюче. У процесі викладання основ здоров’я необхідно керуватися, насамперед, принципами наступності, перспективності, активності та емоційності. Необхідним є використання системи завдань, спрямованих на уможливлення оволодіння здоров’язбережувальними компетенціями (розвиток життєвих і спеціальних здоров’язбережувальних навичок) та загальнонавчальними уміннями (управління процесом розуміння учнями прочитаного тексту, оволодіння ними уміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати, установлювати причиново-наслідкові зв’язки, брати участь у проектній діяльності, рольовій грі, розв’язанні конкретних ситуацій тощо).

Необхідно підкреслити, що особистісна орієнтованість у ході вивчення предмета здійснюється через зміст навчального матеріалу та особистісну спрямованість навчального процесу. Запорукою формування здорової особистості учня є взаєморозуміння, взаємоповага, толерантність, творче співробітництво всіх учасників навчального процесу.

Під час навчання учнів практикую проведення занять із використанням методів навчання, що ґрунтуються на активній участі всіх учнів: обговорення, мозковий штурм, розробка концептуальних карт, рольові ігри, дискусії, творчі проекти, інтерв’ю, розгляд і аналіз окремого випадку, робота в групі, розв’язання проблеми тощо.

Особливу увагу  приділяю позитивній мотивації учнів не лише на вибір здорового способу життя, а й активну, щоденну й поступальну їх дію за правилами й вимогами збереження життя й зміцнення здоров’я.

Конкретним результатом навчання має бути розвиток життєвих (психосоціальних) навичок учнів, зокрема уміння прийняття рішень, розв’язання проблем, творчого та критичного мислення, спілкування, самооцінки та почуття гідності, протистояння негативному психологічному впливові, подолання емоцій та стресу, а також розвиток співчуття і відчуття себе як громадянина.

З методів інтерактивного навчання, які є найефективнішими на уроках основ здоров’я, використовую такі творчі методики:

Мозковий штурм. На уроці в 5 класі при вивченні теми  «Ефективне спілкування. Відпрацювання навичок ефективного спілкування” використовую метод “мозковий штурм”. Наприклад: Учні дають відповідь на питання, якими б вони хотіли бачити оточуючих людей. Вчитель виділяє такі риси:

1)   щирість і тактовність;

2)   доброзичливість і гарні манери;

3)   уміння говорити;

4)   уміння слухати.

Як ці риси допомагають порозумінню між однолітками?

Дана методика використовується для генерування ідей та активізації діяльності учнів щодо розв’язання певної проблеми. Можна застосовувати на початку заняття, щоб з’ясувати обізнаність з темою. Усі висловлені ідеї можна об’єднати або проаналізувати, використовуючи інші методи (наприклад, концептуальну карту, «павутиння»).

Дискусії-роздуми. На уроці в 6 класі при вивченні теми “Види рішень. Алгоритм прийняття зважених рішень” використовую метод “дискусії”. Наприклад: Керована дискусія «Виправдані та невиправдані
рішення»:

—    Згадаймо, що здоров'я — це фізичне, психологічне й соціальне благополуччя.

▼  Які з рішення загрожують фізичному, психологічному чи соці­альному благополуччю?

▼  Які рішення виправдані, а які — ні? Чому?

Дана методика заохочує до обмірковування й обговорення того, що учні спостерігали, чули або читали. Починають дискусію, ставлячи питання, яке вимагає висловлювання власної позиції та інтерпретації (обговорення) власного досвіду, навчальних відеофільмів, текстів підручників, статей, газетних публікації тощо. Поставлені запитання заохочують учнів співвідносити зміст опрацьованої інформації з власним досвідом.

Аналіз окремої життєвої ситуації. На уроці в 7 класі при вивченні теми “Вплив емоцій на здоров'я і прийняття рішень. Культура вияву почуттів” використовую метод “аналіз ситуації”. Наприклад: Ситуаційні задачі.

Проаналізуйте ситуації.

1)   На день народження батьки подарували вам телефон, про який ви давно мріяли. Виберіть спосіб висловлювання почуттів.

А Ви кричите: «Ура! Я мріяв (мріяла) саме про такі' й подару­нок!» — і цілуєте батьків.

Б Ви кажете: «Я мріяв (мріяла) саме про такий подарунок! Дя­кую!»

В Ви подякували за подарунок і побігли в іншу кімнату йогорозглядати.

Г Запропонуйте свій варіант.

2)   Ви сподівалися, що на день народження батьки подарують вам телефон, але отримали в подарунок м'яку іграшку, яка вам не дуже подобається. Виберіть спосіб висловлювання почуттів.

А Ви мовчки берете подарунок і йдете в іншу кімнату.

Б Ви говорите: «Мені не подобається цей подарунок. Заберіть його».

В Ви чемно дякуєте, не показуючи розчарування.

Г Запропонуйте свій варіант.

Запропонуйте для аналізу свою ситуацію і варіанти вислов­лювання почуттів у ній.

Дана методика показує, як  учні можуть спостерігати, аналізуюти, робити висновки, давати рекомендації на ситуації з реального життя.

Робота в групах. На уроці в 5 класі при вивченні теми “Безпека на зупинках громадського транспорту” використовую методику «робота в групах”. Наприклад: Зупинки громадського транспорту. (Робота в групах.)

Творчий проект — проектування зупинок транспорту.

1 група: автобуса;

2 група: тролейбуса;

3 група: трамваю;

4 група: таксі (маршрутного таксі).

Завдання групам:

«Обладнати» зупинку павільйоном для очікування; площадкою для посадки пасажирів; знаком зупинки відповідного транспорту.

Результатом роботи може бути схема-малюнок павільйону, транспортного засобу, назва зупинки, номер маршруту й інтервал руху. Представники груп розміщують малюнки на дошці, пояснюють, відповідають на запитання.

   Дана методика заохочує до групового обговорення, максимально підвищує активність і внесок кожного учасника. Обговорення в групах дає змогу учням більше дізнатися один про одного, стимулює вільний обмін думками, збільшує вірогідність того, що учні краще зрозуміють почуття і позиції інших. Робота в групах розвиває життєві навички активного слухання, співпереживання, співробітництва, упевненої поведінки і толерантності.

Вирішення проблеми. На уроці в 7 класі при вивченні теми “Стресова стійкість. Оцінювання рівня стрессу” використовую методику “вирішення проблеми”. Наприклад: Проблемне запитання:

-  Що саме пропонують рекламодавці? Які способи боротьби зі стресами пропонують?

    Дана методика найчастіше використовується для оволодіння навичками прийняття рішення. Це – пошук відповідей на запитання або шляхів вирішення проблеми, що розглядається на занятті.

Ситуаційні ігри. На уроці в 7 класі при вивченні теми “Вплив емоцій на здоров'я і прийняття рішень. Культура вияву почуттів” використовую методику “ситуаційні ігри”. Наприклад: Рольова гра «Запитання підліткам ставить ...»

1)   Карл Густав Юнг, швейцарський психіатр, основоположник аналітич­ної психології: «Який зв'язок між процесом сприйняття й увагою?»

2)   Альберт Ейнштейн, засновник сучасної теоретичної фізики: «Що ви можете сказати про мою пам'ять?»

3)   Мнемосіна, богиня давньогрецької міфології: «Чому хворобу го­ловного мозку, пов'язану із втратою пам'яті, назвали моїм ім'ям? Що вам відомо про мене?»

4)   Нострадамус, французький астролог, відомий пророк: «Яка пси­хічна властивість була активною під час створення мною яскра­вих сюжетів майбутнього?» (Уява)

5)   Тарас Шевченко, український поет, письменник, художник: «Що ви можете сказати про мої творчі здібності? Наскільки різнопла­новими вони були?»

6)   Казимир Малевич, російський художник–авангардист: «Як вами сприймається моя творчість: відомі картини «Чорний квадрат», «Супрематична композиція», «Біле на білому», «Червоний ква­драт» та інші?»

    Дана методика дозволяє реалізувати творчий потенціал учнів під час  програвання певних життєвих ситуацій, пов’язаних переважно з вибором (корисних чи шкідливих звичок, активного чи пасивного відпочинку, вибором друзів, відмовою від участі в діяльності, пов’язаної з ризиком для життя та здоров’я тощо). Після розігрування певної ситуації в навчальній групі створюється надзвичайно сприятлива нагода обговорити інші можливі шляхи вирішення проблеми, виявити ставлення до тієї чи іншої ситуації та зробити загальні висновки.

 

ВИРІШИЛИ:

1.     Педагогам навчально-виховного комплексу:

 1.1. Систематично працювати над впровадженням інноваційних форм і методів у структуру сучасного уроку.

 1.2.  Вдосконалювати форми та методи навчальної діяльності учнів, враховуючи їх вікові особливості  та рівень підготовки класів.

  1.3. Формувати ключові компетентності учнів, цілісні світоглядні уявлення, загальнолюдські моральні орієнтири шляхом використання сучасних прогресивних технологій навчання та виховання.

  1.4. На виконання завдань Державної цільової соціальної програми, районної програми «Робота з обдарованою молоддю», активізувати роботу з пошуку, розвитку і підтримки обдарованої учнівської молоді. Систематично проводити індивідуальну роботу із здібними та обдарованими дітьми. Про результативність даної роботи не рідше два рази на рік заслуховувати на педрадах, нарадах при директору або відмічати в узагальнюючих наказах.

 1.5.Продовжити роботу по вивченню досвіду та творчому впровадженню педагогічних ідей В.О. Сухомлинського в практику роботи сучасної школи.

1.6.Забезпечити якісний рівень знань учнів через використання активних форм навчальної діяльності та впровадження інноваційних технологій навчання, передового педагогічного досвіду.

1.7. Використовувати у своїй роботі наявну у закладі інтерактивну дошку.

2.     Заступнику директора з навчальної роботи Лушпай С.П. :

2.1. Протягом червня 2016 року спланувати на наступний навчальний рік серію відкритих уроків для ознайомлення з методикою викладання  з використанням сучасних технологій.

2.2. Залучати педагогів навчального закладу до активної участі  у районних конкурсах.

За - 36

Проти - 0

Утрималися – 0

 

Голова педради               Л.І.Литвин

 

Секретар педради             Н.А.Береза